Щебінь
Щебінь – будівельний матеріал, який отримують в результаті дроблення гірських порід із подальшим сортуванням продукту за фракціями.
Основні властивості щебеню
Ця характеристика — одна з найважливіших. Лещадністю називають вміст у щебені зерен пластинчатої та голчатої форм. Це зерна, довжина яких більш ніж утричі перевищує товщину чи ширину. Їхня наявність у щебені збільшує міжзернову пустотність у суміші, що, у свою чергу, збільшує витрати сполучного компоненту і впливає на цілісність конструкції. Тому чим менша лещадність щебеню, тим вища його якість.
Відповідно до ГОСТу України, за лещадністю щебінь класифікують так:
I група (обкатана) – до 10% лещадності;
II група (кубовидна) – 10–15%;
III група (покращена) – 15–25%;
IV група (звичайна) – 25–35%.
Радіоактивність
Обираючи щебінь для певного виду будівництва, потрібно знати, як його класифікують за величиною сумарної питомої активності природних радіонуклідів.
I клас за радіоактивністю (до 370 Бк/кг) – щебінь для будівництва.
II клас (370–740 Бк/кг) – для дорожнього і промислового будівництва.
III клас (740–1350 Бк/кг) – для промбудівництва, транспортного будівництва поза населеними пунктами і для дорожнього будівництва в населених пунктах, якщо передбачене покриття шаром грунту чи іншого матеріалу не менше 0,5 м.
Морозостійкість
Визначає цей показник кількість циклів замерзання і розтавання (насичення у розчині сірчанокислого калію і висушування). Щебінь ділиться на такі марки за морозостійкістю: F15, F25, F50, F100, F150, F200, F300, F400. Для будівництва використовують щебінь з маркою морозостійкості 200–400 циклів.
Міцність
Міцність щебеню — це його опір механічному впливу. Визначають її такі показники:
межа гірської породи;
дробильність щебеню при стисканні у циліндрі;
знос у поличному барабані.
За міцністю щебінь ділять на групи:
М1200–1400 — високої міцності;
М800–1200 — міцний;
М600–800 — середньої міцності;
М300–600 – слабкої міцності;
М200 — дуже слабкої міцності.