 Щебінь – будівельний матеріал, який отримують в результаті дроблення гірських порід із подальшим сортуванням продукту за фракціями. Основні властивості щебеню Ця характеристика — одна з найважливіших. Лещадністю називають вміст у щебені зерен пластинчатої та голчатої форм. Це зерна, довжина яких більш ніж утричі перевищує товщину чи ширину. Їхня наявність у щебені збільшує міжзернову пустотність у суміші, що, у свою чергу, збільшує витрати сполучного компоненту і впливає на цілісність конструкції. Тому чим менша лещадність щебеню, тим вища його якість. Відповідно до ГОСТу України, за лещадністю щебінь класифікують так: I група (обкатана) – до 10% лещадності; II група (кубовидна) – 10–15%; III група (покращена) – 15–25%; IV група (звичайна) – 25–35%. Радіоактивність Обираючи щебінь для певного виду будівництва, потрібно знати, як його класифікують за величиною сумарної питомої активності природних радіонуклідів. I клас за радіоактивністю (до 370 Бк/кг) – щебінь для будівництва. II клас (370–740 Бк/кг) – для дорожнього і промислового будівництва. III клас (740–1350 Бк/кг) – для промбудівництва, транспортного будівництва поза населеними пунктами і для дорожнього будівництва в населених пунктах, якщо передбачене покриття шаром грунту чи іншого матеріалу не менше 0,5 м. Морозостійкість Визначає цей показник кількість циклів замерзання і розтавання (насичення у розчині сірчанокислого калію і висушування). Щебінь ділиться на такі марки за морозостійкістю: F15, F25, F50, F100, F150, F200, F300, F400. Для будівництва використовують щебінь з маркою морозостійкості 200–400 циклів. Міцність Міцність щебеню — це його опір механічному впливу. Визначають її такі показники: межа гірської породи; дробильність щебеню при стисканні у циліндрі; знос у поличному барабані. За міцністю щебінь ділять на групи: М1200–1400 — високої міцності; М800–1200 — міцний; М600–800 — середньої міцності; М300–600 – слабкої міцності; М200 — дуже слабкої міцності. |
Сипучі матеріали >